Мета: ознайомитиучнів з подіямиДругоїсвітовоївійни в Україні та на території нашого краю; показати героїзм народу в боротьбі з ворогом; виховувати почуттяпатріотизму, любові до своєї землі; усвідомлення уроків життя в процесі нерозривного зв'язку поколінь
Обладнання: мемуарна література на воєнну тематику, фотокопії документів періоду війни, набір „Ордени й медалі", карта воєнних дій періоду війни, відеоматеріал, спогади померлих ветеранів у записах, пісні воєнних літ.
Хід заходу
Учитель. Роки, обпалені війною… Чи близькі вони нам? Від слова війна пече у скронях... Оце і все? Якщо для нас це лихо тільки на словах, і ми не можемо до глибини самостійно усвідомити усю муку, біль і божевілля тих років, то це, можливо, і на краще, але історія відбулася. Живуть ще спогади і житимуть до безкінечності, бо є ще люди, яким пече від слова війна не тільки у скронях, а і у серці, у кожній клітині тіла, у невиліковній рані – душі. Ці люди ще поряд з нами – це наші дідусі, бабусі, їхні батьки. Чи не замислювалися ви, чому у них очі глибокі-глибокі і сумні-сумні, чому їхня радісна посмішка швидше нагадує гримасу болі, чому на сьогоднішні життєві негаразди вони реагують незрозумілим поглядом, адже ми – нове покоління -- і не підозрюємо, що таке справжні «негаразди»?
А варто замислитись, варто розпитати, бо, незнаючи минулого, ми не можемо відчути дійсність, зрозуміти її, не зможемо передбачити майбутнє.
У ваших очах цікавість. Справді, треба дізнатися про Велику Вітчизняну війну.
- Сприйняття основних подій
(Звучить мелодія воєнних літ. На сцені «живий пам’ятник» солдату в армійському вбранні воєнних літ, який стоїть на постаменті, а біля нього – імітація вічного вогню).
Слово вчителя
Жовтень-листопад – осінні місяці, які чарують нас не лише різнокольоровим листям, а й славетною подією – звільненням України від німецько-фашистських загарбників.
Велика Вітчизняна війна – визвольна війна проти фашистської Німеччини та її союзників, складова частина Другої Світової війни 1939-1945 рр. – почалася після нападу Німеччини. План нападу на Радянський Союз отримав назву «Барбаросса» на честь жорстокого германського імператора Фредеріка Барбаросси, який жив у ХІІ ст., командував лицарським військом і проливав багато людської крові. Назва «Барбаросса» визначає характер війни як жорстокий винищувальний, руйнівний. Такою війна і замислювалася, але виконання цього плану було зірване героїчною боротьбою нашого народу.
Учень. (Виходить з квітами і палаючою свічкою; чути гул літаків)
1 вересня 1939 р. о 4 годині 45 хвилин залпи німецького броненосця «Шлезвінг-Гольштейн» по польському прикордонному укріпленні на косі Вестерплятте розпочали Другу Світову війну.
(Гул літаків змінюється звуками артилерійських вибухів, потім чути голос диктора, який повідомляє про початок Великої Вітчизняної війни, лунає куплет пісні «Священна війна», учні виносять плакат «Родина-мать зовет!»)
Учень. 22 червня 1941 р. почалася Велика Вітчизняна війна. Близько четвертої години ранку фашистська авіація завдала удару по радянських містах і важливих стратегічних пунктах. Потім війська вермахту перейшли радянський кордон.
Все починалося з грому небесного
Такого жорстокого, такого нечесного.
Із ненависного, злісного грому,
Який на світанку вигнав із дому.
А небо світле закрили чорні хрести!
Господи, Боже! Якщо ти є, захисти!
Крізь руки у двір гусенята малі…
І кров на травиці… І кров на землі…
І шипить у ставку гаряче залізо,
І полум’я дике шугає над лісом…
І мама мовчазно-бліді, мов стіна…
І тато поволеньки кажуть: «Війна».
О. Роздольський
Учень. «У кожного солдата був перший бій. Він, цей бій, на все життя, і в очікуванні його до людини приходить істина, прозріння, усвідомлення себе і свого місця на землі. Коли я побачив убитих – і ворогів, і наших бійців, скирти трупів – мені більше не захотілося воювати. Ніколи…» - так пише А.С. Буковський, учасник війни, кінорежисер.
Учень. Червень-серпень 1941 р. – тільки з України мобілізовано 2 млн. осіб, на воєний лад перебудовано народне господарство. Евакуйовано 3,8 млн. робітників, селян, службовців, більше 550-ти підприємств, майно колгоспів, радгоспів, установ. Знищувалося усе, що не могли вивезти у тил.
Учитель. Війна принесла біль і страждання, смерть і втрати на нашіземлі. Воєннідії на територіїУкраїнитривали з першого дня війни до 28 жовтня 1944р., тобто 3 роки і 4 місяці.
Учень. Минули дні і роки пролетіли
А дня того забуть ніхто не зміг
Тут навіть сосни з горя посивіли,
Тут навіть камінь плаче край доріг,
Хіба ж забудеш як сліпого діда
В звірячій злобі витягли крізь дім.
До танків прив'язали людоїди
І розірвали на двоє живим.
Фашисти хотіли зруйнувати все, що було створено розумом та працею людей. А що вони хотіли зробити з населенням України? Частину його знищили, частину перетворили в рабів.
Відеозапис із спогадами померлих ветеранів
Учитель. Друга світова війна - одна з трагічних сторінок в історії українського народу. Українавтратилап'ятучастинунаселення: близько 3млн. чол. На фронтах, і 5,5млн. у зоніокупації. Міста обезлюдніли і лежали в руїнах. Понад 10млн. жителівУкраїнизалишились без даху над головою і жили в непристосованих приміщеннях та землянках.
Було зруйновано і спалено 714 міст й селищ, понад 28тис. сіл, 800тис. чол. Втратив Київ, майже по 200тис. - Одеса і Харків, 100тис. – Рівне.
Промисловість і с/гперебували в стані повної розрухи. Булознищено 16 150 підприємств, 27 910 колгоспів, 872 радгоспи,2 300 МТС.
На примусові роботи до Німеччини було вивезено 2,4млнчол.. В Україні було організовано понад 230 таборів, де загинуло 1 366 тис. військовополонених. За опірокупантами разом усіма жителями було спалено близько 230 сіл.
З України вивозили все, що можнабуло забрати: устаткування заводів і фабрик, яке не вдалося вчасно евакуювати, сировину і матеріали, худобу, продукти. В ешелони вантажили полтавський чорнозем, викопали й забрали до Німеччини понад 1 млн. фруктових дерев. З музеїв вивезли понад 40 тис. Найцінніших творів мистецтва, історичних реліквій. Тільки прямі збитки заподіяні німецькофашистськими загарбниками народному господарству України становили 285 млрд. крб.
Зачитування спогадів
Учень. Вічний вогонь палає,
Дзвонить у долі століть.
Вічний вогонь закликає:
Щастя живих бережіть!
Вічний вогонь клекоче:
Люди, не треба війни,
Щоб не вмирали дочки,
Сестри, батьки і сини.
Заключне слово вчителя
Йшли роки, гоїлися рани, зростали повоєнні покоління. Шістдесят шість років тому наша рідна сторона була звільнена від завойовників. Все менше залишається учасників Великої Вітчизняної війни. Честь їм і шана живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасає пам’ять про героїв!
Ми – не діти війни,
Ми дітьми її тьми не були,
Ми у мирі, у щасті, у тиші зросли,
Але пам’ять про те, що творила пекельна війна,
В дні весняні щорічно в душі ожива.
(Хвилина мовчання із запаленими свічками у руках).
| 
