МОЛОДЬ І ЗДОРОВ’Я

                                                          І.О. Рябоконь, вчитель біології ІІ категорії

                                                          Миролюбівського НВК школи-сад,

                                                          Нововоронцовського р-ну, Херсонської обл

                                                       Ми отримали в спадок невимовно

                                                      прекрасний сад, але біда наша в тому,  

                                                        що ми — погані садівники.
                                                                                Джеральд Даррел

 Проблема розуміння природи людиною було актуальною завжди. Відповідно до поглядів людини на природу Гіппократ визначив роль факторів, які впливають на стан здоров'я та виникнення хвороб. До зовнішніх факторів він відносив вплив пір року, місцевий клімат, якість ґрунту, води, особливості харчування; до внутрішніх- вік, стать, темперамент, спадковість, спосіб життя, нестачу або надлишок фізичних вправ тощо. Гіппократ велику роль приділяв захисним силам організму ("природа лікує, а лікар спостерігає") і вважав, що швидкість одужання людини від хвороб залежить від захисних сил організму.

Гіппократ одним з перших зрозумів, що еколого-географічне середовище і в першу чергу клімат впливає на здоров'я, звичаї, поведінку людини, її тілесні (конституція) і психічні (темперамент) властивості та навіть деякі суспільно-історичні процеси. Він також діалектично поєднував дві можливості погіршення стану здоров'я людини - внутрішню причину та вплив зовнішнього середовища і способу життя .

Таким чином, Гіппократ розробив учення про формування людини зовнішнім середовищем і був прибічником валеологічного напрямку в медицині, а також  вважав, що хворобу легше попередити, ніж усунути страждання хворої людини .

Тому здоровя окремої людини і здоровя всієї нації це дві нерозривні проблеми які повинні турбувати кожного. На основі цього учасники парламентських слухань на тему: "Молодь за здоровий спосіб життя", що відбулися 3 листопада 2010 року, відзначають, що в Україні формування здорового способу життя молоді стало важливою соціально-економічною та гуманітарною складовою державної політики. 

Значною мірою на стан здоров’я населення впливає екологічна ситуація в Україні. Учасники слухань констатують, що в країні майже не залишилося якісних поверхневих вод, забрудненню природного середовища сприяє накопичення відходів, хімізація сільського господарства та забруднення ґрунтів.

Негативно вплинули на здоров'я молоді наслідки світової економічної кризи. В контексті складних екологічних та соціально-економічних умов гострими стали проблеми бідності, безпритульності, безробіття, знижується контроль за якістю сільськогосподарської продукції, не на краще змінюється технологія її переробки, постає проблема забезпечення населення здоровим харчуванням.

Та все таки особливу тривогу викликає низький рівень залучення населення України до занять фізичною культурою і спортом. Так, лише кожен п’ятий хлопець чи дівчина шкільного віку та кожен десятий студент чи студентка мають достатній рівень рухової активності оздоровчої спрямованості, що є одним із найнижчих показників у Європі. 60% українських школярів неспроможні виконати вимоги загальноєвропейських тестів фізичної підготовленості "Єврофіт".

У  навчальних закладах спостерігається недотримання фізіологічного нормування розумового та фізичного навантаження в процесі зростання і розвитку дитячого організму. Наші школярі мають на 40% менше загальноосвітнього фізичного навантаження у порівнянні з ровесниками з інших країн. Це ж стосується і студентської молоді в Україні. У дитячому та молодіжному середовищі зростає популярність малорухомого способу 

життя : гра на комп’ютері, електронні ігри, перегляд телепередач тощо (у нашій школі таких учнів близько 25%). Все більше переважають пасивні форми дозвілля, ризикована поведінка та різні форми залежності: алкоголь, наркотики, тютюнопаління ( серед учнів нашої школи це складає 13%),  тощо.

  Крім того серед сучасної молоді стали модними і загальноприйнятими  дошлюбні та позашлюбні статеві стосунки, що створюють додаткові ризики поширення соціально небезпечних хвороб.

Тенденція зростання захворюваності на ВІЛ-інфекцію охоплює все нові верстви населення, зокрема дітей та молодь (офіційно зареєстровано 161 119 випадків ВІЛ-інфекції серед українських громадян). Епідемічні показники щодо туберкульозу в Україні вищі за відповідні у розвинених країнах у 10-12 разів.

За останні 10 років частка хворих на наркоманію серед неповнолітніх збільшилась у 6-8 разів.

В Україні палять 45,7% юнаків і 35,5% дівчат, вживають алкоголь 68% хлопців і 64% дівчат, 13,1% молоді вживають марихуану або гашиш.

Недотримання здорового способу життя у молодіжному середовищі негативно впливає на репродуктивне здоров’я. Як наслідок, виникають проблеми демографічного розвитку та кризових проявів у функціонуванні інституту сім’ї.

Кожна шоста дитина в Україні народжується з відхиленнями у здоров’ї, а за час навчання у загальноосвітніх навчальних закладах школярі втрачають, щонайменше, третину свого здоров’я: погіршується зір, слух, осанка, зростає кількість випадків невротичних розладів, захворювання нирок, органів травлення, нервової та ендокринної системи.

Відхилення щодо стану здоров’я визначаються медиками майже у 90% студентів, серед яких більше половини мають незадовільний фізичний стан. 

Небезпека здоров’ю нації потребує внесення кардинальних змін щодо формування та реалізації державної соціальної, молодіжної політики, розробки й прийняття на державному і місцевому рівнях відповідних політичних і управлінських рішень. 

    Говорити можна багато, але на мою думку однією із важливих проблем на сьогоднішній день є проблема якісного харчування. Діти молодшого шкільного віку приходять до школи з різ­ним рівнем гігієнічних знань, умінь і навичок. Тому основним завданням вчите­ля є закріплення вже набутих корис­них гігієнічних навичок і розвиток нових. Необхідною умовою для привчання дітей молодшого шкільного віку до культури пове­дінки за столом є приклад учите­ля. До таких навичок належать обов'язкове миття рук перед ужи­ванням їжі, культура поведінки під час уживання їжі.

   Якщо школяр сидить за сто­лом, недбало відкинувшись при цьому на спинку стільця, або, навпаки, навалившись грудьми і ліктями на стіл, розмовляє з повним ротом, плямкає, сопе, шморгає носом, витирає губи руками, а руки об одяг, — це справляє погане враження і зни­жує апетит в інших дітей.

    Та незважаючи на охайний вигляд їдальні, правильне поводження за столом під час їжі, гарного прикладу класного керівника більшість дітей надають перевагу фаст-фудам, які як всім відомо несуть мало користі. Спостерігаючи за учнями на перервах я помітила, що 50 – 60 % учнів вже не можуть обійтися без сухариків,чіпсів, вермішелі «Мівіна» в сухому вигляді. Про небезпеку цих продуктів відомо всім, але пристрасть до них сильніше. У мене виникла ідея простежити стан здоровя людей нашого села, які вживають вказані вище продукти. Результати мали такий вигляд:

        Дослідження стану здоровя людей, які вживають чіпси,         

                          сухарики   «Мівіну» за 2010 – 2011 рік

     Це соціологічне дослідження проводилося серед жителів села Миролюбівка віком 13 – 25 років,  у вигляді анкетування. Відповіді на кожне окреме запитання анкети аналізувалися у вигляді відповідних діаграм.

      АНКЕТА.

1. Чи вживаєте ви сухарики, чіпси, суху вермішель «Мівіна»? (так, ні)
2. Наскільки часто ви їх вживаєте? (кожен день, раз на тиждень, дуже рідко)
3. Яку кількість цих продуктів ви вживаєте за один раз? (1 упаковку, більше однієї упаковки)
4. Чи відомо вам про шкоду вказаних продуктів для здоровя? (так, ні)
5. Чи дозволяє рівень вашого матеріального забезпечення вживати екологічно здорову їжу?(так, ні)
6. Чи підтримують вибір такої їжі ваші батьки? (так, ні)
7. Чи часто ви відчуваєте проблеми зі здоров’ям? (дуже, практично щотижня, не рідше 1р/міс, час від часу, рідко)
8. На вашу думку ці проблеми зі здоров’ям пов’язані з вживанням продуктів фаст-фуду? (так, ні)
9. Які саме проблеми зі здоров’ям у вас з’являються частіше?
10. Як ви вважаєте, чи повинна держава регулювати  якість продуктів харчування перш ніж їх випустити? (так, ні)
11. Щоб ви зробили, щоб знизити рівень продажу вказаних продуктів в районі вашої школи, будучи на керівній посаді?

ДІАГРАМА 1.

       Чи вживаєте ви сухарики, чіпси, суху вермішель «Мівіна»?

 Так                   Ні

ДІАГРАМА 2

Аналіз залежності стану здоров’я людини від екологічного середовища.                    Чи часто ви відчуваєте проблеми зі здоров’ям?

ДІАГРАМА 3.

Прогресуючі захворювання внаслідок вживання досліджуваних продуктів

ВИСНОВОК.  Таким чином прогресуючими хворобами які спричиняються вживанням сухариків, чіпсів, сухої вермішелі «Мівіна» є хвороби ШКТ, алергічні захворювання, спостерігається втрата апетиту, та незначний відсоток належить смаковій залежності. Менше  5% займають захворювання які викликають втрату зору та зниження смакового сприйняття.

    Роблячи висновки можна сказати, що причиною більшості хвороб є не хвороба і не суспільство, а лише сама людина. Зазвичай вона хворіє від жадібності і від лінощів, але ніколи від надмірних розмірковувань та фізичних вправ. Людина настільки досконала істота, що може повернути і зміцнити своє здоров’я. Та на жаль ,  здоров’я,  як  мета, зазвичай постає тоді, коли смерть стає близькою реальністю. Існує така думка, що здоров’я – щастя вже саме по собі. Але це не так, оскільки до здоров’я так легко звикнути, що можна перестати його помічати. Тому вирішення проблеми здоров’я закладено в самій людині, у знанні і розумінні низки проблем, а також у вмінні дотримуватись правил здорового способу життя.

     Тому, для тих хто бажає бути здоровим і постійно зміцнювати своє здоров’я,  життєвим кредо  повинні стати слова відомого давньогрецького лікаря і філософа Гіппократа:

«Ваша їжа повинна ста­ти ліками, а ваші ліки по­винні бути їжею».

Література

1. Глазко В.И. Генетически модифицированные организмы от бактерій до человека. – К.: КВІЦ, 2002. – 210с.
2. Максимова Н.Ю. Формування навичок здорового способу життя в дітей і підлітків / Н.Ю. Максимова та ін. – К. : Ніко-центр, 2001. – 264 с.
3. Поуль В. Формування  в дітей ставлення до здоров’я/ В. Поуль// Директор школи. Україна. – 2010. - №9 . – С. 38 – 41.
4. Ремтмид Х. Проблеми становлення особистості. – К.: Генеза , 2005.
5. Фломбойм А. Формування навичок здорового способу життя молоді: Спецвипуск / А. Фломбойм // Б – ка «Психолог» (Шк. світ) . – 2007.  - №11.
6. Шахненко В. Моніторинг здоров’я: навчальна програма спецкурсу для студентів спеціальностей "Дошкільне виховання", "Початкове навчання", "Біологія", "Фізкультура", "Психологія", "Соціальна педагогіка" та "Дефектологія" педагогічних ВНЗ України (освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр) / укл. В. Шахненко, Є. Цуканова, С. Страшко. – Харків : ФОП "Петрова І.В.", 2006. – 24 с.